Сакральне
| Було запропоновано приєднати статтю Святість до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція із січня 2020. |
Сакра́льне, або свяще́нне (від лат. sacrum — святиня, жертва) — характеристика речей, істот, явищ, що стосуються релігійного культу, поклоніння чи найвищих ідеалів; в християнстві зокрема того, що стосується церковних таїнств, що наділене Божою благодаттю. Сенс сакрального розкривається у співвідношенні з профанним.
Трактування сакральногоРедагувати
Згідно Рудольфа Отто, священним є все самодостатнє, вічне та раціонально непізнаване[1]. Мірча Еліаде стверджував, що сакральним стає те, що виділяється свідомістю як принципово відмінне від людського і космічного[2]. Пауль Тілліх пояснював священне як вияв божественного, в свою чергу розуміючи під Богом предмет граничного інтересу людини[3].
За Емілем Дюркгаймом, в сакральному люди відображають колективні цінності та з його допомогою ідентифікують себе з певною соціальною групою. Тому соціальне і є сакральним, а індивідуальне — профанним[4]. Марсель Мосс вказував, що сакральне стосується священного обміну і сакральним стає все незвичайне, небуденне, що виступає як дар і передбачає жертовний обмін[5].
Сакралізація та десакралізаціяРедагувати
Процес набуття священності, наповнення сакральним характером, називається сакралізацією[6]. Зворотний процес має назву десакралізації[7]. Також можливе повторне набуття сакральності тим, що було десакралізоване — ресакралізація[8].
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Otto, R. (1927). DAS Heiige. Über das Irrationale in der Idee des Gottlichen und sein. Gotha: Verchältnis zum Rationalen. с. 5.
- ↑ Элиаде, М. (1994). Священное и мирское / М. Элиаде; пер. с фр., предисл. и коммент. Н.К. Гарбовского. Москва: Изд-во МГУ. с. 17–18.
- ↑ Динамика веры / Пауль Тиллих. Избранное: Теология культуры. Пер. с англ. Москва: Юрист. 1995. с. 132–215.
- ↑ Дюркгейм, Э. (1998). Элементарные формы религиозной жизни. Тотемическая система в Австралии // Мистика. Религия. Наука. Классики мирового религиоведения. Антология. Москва. с. 227.
- ↑ Мосс, М. (2011). Общества. Обмен. Личность. Труды по социально антропологи / М. Мосс; Сост., пер. с φρ., предисловие, вступит, статья, комментари А. Б. Гофмана. Москва: КДУ. с. 134–285.
- ↑ the definition of sacralization. www.dictionary.com (англ.). Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ the definition of desacralize. www.dictionary.com (англ.). Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ resacralize | Definition of resacralize in English by Oxford Dictionaries. Oxford Dictionaries | English. Процитовано 22 березня 2019.
ЛітератураРедагувати
- Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
- М. Бабій. Сакралізація // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 562. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- М. Бабій. Сакральне // ФЕС, с.562
- Дзюбанський Тарас, Єдин Свят. Біблійні, богословські та історичні аспекти розуміння святості у християнському житті, К.: Дух і літера, 2012. — 136 с. з іл. Мова укр. — Обкл. м'яка — Форм. 60х84/16 — ISBN 978-966-378-242-3, http://issuu.com/duh-i-litera/docs/jedyn_sviat_extract
- Деміфізація // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 265-266.
- Сакральний // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 364.
ПосиланняРедагувати
- Сакралізація // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Сакралізація; Сакральне // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
|
Це незавершена стаття про релігію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з теології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |