Вікіпедія:Проект:Чи ви знаєте/Підготовка наступного випуску

Скорочення
ВП:ЧВЗ

На цій сторінці збираються факти для рубрики «Чи ви знаєте», що розміщена на Головній сторінці. Основна стаття виділяється жирним шрифтом.

Ви можете додавати сюди все, що здалось вам цікавим у Вікіпедії, робити анонси нових та подавати цікавинки з давно існуючих статей. Випуск рубрики оновлюється щомісяця, а також по мірі накопичення матеріалу.

Докладніше див. Проект:Чи ви знаєте

Якщо можливо, не вилучайте матеріал з цієї сторінки, а використовуйте <S>закреслювання</S> (закреслювання)

Дніпровський випускРедагувати

Можливо, краще «була адвокатом» замість «юридично захищала»?--Роман Рябенко (обговорення) 13:07, 12 січня 2021 (UTC)
Так, можно й так. --Alex Blokha (обговорення) 02:16, 17 січня 2021 (UTC)

Цікавинки з ВінниччиниРедагувати

Кулінарні цікавинкиРедагувати

До звичайних випусківРедагувати

ІгровіРедагувати

ІсторичніРедагувати

Перепрошую, але це цілком безглузде порівняння, ніхто ж не стверджував, що вони частина одного народу.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 21:12, 9 грудня 2020 (UTC)
 Так Зроблено --Uhgwq1408 (обговорення) 14:34, 25 жовтня 2020 (UTC)

БіологічніРедагувати

  • Жуки, що мешкають у деревині, розводять у свої ходах гриби і за допомогою антибіотиків протидіють бур'янам, які загрожуть цим грибним плантаціям. В. Николов (обговорення) 07:29, 23 лютого 2020 (UTC)
  • Процес засвоєння енергії Сонця рослинами має не тільки світлову а і темнову стадію--Helixitta (ut) 21:44, 17 березня 2016 (UTC)
  • Найменші багатоклітинні тварини на Землі мають тіло лише 40 мікрон в довжину, причому деякі класи цих тварин десятки мільйонів років обходяться без статевого розмноження.--Nickispeaki (обговорення) 12:23, 4 листопада 2016 (UTC)
  • Знищення горобців, як одного із шкідників урожаю, зрештою призвело до різкого падіння врожаю через розмноження інших шкідників і до голоду та голодної смерті 20 млн чоловік, а зрештою і до завезення горобців із сусідніх країн та фрази: «Не потрібно знищувати горобців, як результат, ми лише отримали клопів.»--Nickispeaki (обговорення) 22:02, 18 вересня 2020 (UTC)
    В такому формулюванні неочевидно, що це тільки одна з причин. --AS 10:29, 3 лютого 2021 (UTC)

АстрономічніРедагувати

@Dim Grits: якщо не проти, переніс до наукового спецвипуску. --Олег (обговорення) 18:23, 15 липня 2016 (UTC)

ФізичніРедагувати

Випуск Шевченківської преміїРедагувати

Регіональні цікавинкиРедагувати

БуковинськіРедагувати

Може, помаленьку й набереться.

ЗакарпатськіРедагувати

  • Не знаю чи було про аеропорт Ужгорода: можна подати так: для того, щоб літаку здійснити посадку в аеропорту цього українського міста, йому необхідно (перетнути) порушити повітряний простір іншої держави.
  • Ну і ще одне за Тижнем Закарпаття. У 1946 р. кордон між Україною та Словаччиною проліг через хату одного з мешканців цього села (Селменці), яку через це зруйнували. У результаті демаркації кордону утворилося два села: 2/3 відійшло до Словаччини і почало називатися Великі Селменці, а 1/3 до України — Малі Селменці. --ДмитрОст 21:33, 27 листопада 2011 (UTC)
  • Не знаю, як це обіграти, але прикольна інфа про залізничне сполучення між Ужгородом і Раховом. У статті про Закарпатську область

    Поздовжня лінія №№ 16, 68 та 55, сполученням Чоп—Батьово—БереговеКоролевоХустТячівТересва—Солотвино—(недіючий відрізок до Великого Бичкова), має нині підрядне значення, але у 192045 роках він був головною магістраллю тодішньої Підкарпатської Русі. Від Батєва до Солотвина відрізок одноколійний та неелектрифікований. Основною проблемою для для цієї ділянки, і загалом внутрішього закарпатського залізничного сполучення, є розірваність кордоном — 40 км колії між ст. Тересва та ст. Берлебаш (Ділове) пролягає на лівому березі річки Тиса, тобто на території Румунії.

Через складні митні та прикордонні процедури, неузгодженість тарифної політики українські потяги практично не можуть користуватися цим відрізком колії. Таким чином Рахівський район практично відрізаний у залізничному сполученні від Ужгорода та решти Закарпатської області, хоча між 1919 та 1938 роками між між тодішньою Чехословаччиною та Румунією діяла так звана пеажна угода, яка дозволяла проходження поїзда Прага—Ясіня без митного та паспорного контролю пасажирів (те саме стосувалося румунського поїзда сполученням Сату-МареСигету-Мармацієй, який курсував через Королево).

Можливо, за результатами Другої світової війни ця центральна залізнична магістраль перетворилася на мертву гілку. --ДмитрОст 09:42, 17 березня 2012 (UTC)

  • Ця область першою в Україні перейшла від централізованого опалення до автономного. Можна додати в Закарпатський тиждень. --ДмитрОст 10:19, 27 жовтня 2012 (UTC)

ОдеськіРедагувати

  • Так склалося, що селище на Одещині розташоване на території двох історичних областей. --Fessor (обговорення) 06:36, 20 травня 2016 (UTC)
    У статті Єдісан написано «На півдні межував із Буджаком». Напевно селище десь на межі? В анонсованій статті жодна з історичних областей не згадується. --Олег (обговорення) 07:51, 20 травня 2016 (UTC)
    Та напевно  Додав. До речі, одразу скажу, що оця карта неправильна: Затока знаходиться у складі Б.-Дністровського району, тож отой шматочок на півдні району на цій карті не має бути залитий кольором. Гм, вже дві карти невірні... --Fessor (обговорення) 08:34, 20 травня 2016 (UTC)
    Виправив! Але Затока не району а м. ради --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 16:49, 20 травня 2016 (UTC)
???--Шиманський Василь 20:44, 22 лютого 2012 (UTC)
Там можна попробувати також обіграти колишні назви німецьких поселень: Колись на території України були свої Гамбург, Лейпциг тощо... --ДмитрОст 20:30, 21 лютого 2012 (UTC)
З приводу вашого зауваження:
Перше албанське поселення на території України носило назву одного з найнебезпечніших видів павуків, що водяться на нашій території.
  • Площа суходолу цього району усього в півтора раза більше за площу водної поверхні. Або майже половину площі цього району займає водна поверхня. --ДмитрОст 11:20, 2 грудня 2011 (UTC)
Знову ж, в статті ніде не вказана площа водної поверхні. --Олег 07:39, 7 грудня 2011 (UTC)
Додав у статтю, триває Тиждень Одещини, може назбирається ще 3 цікавинки, бо три ніби вже є. --ДмитрОст 20:27, 21 лютого 2012 (UTC)
Так, дякую. --Олег 14:11, 22 лютого 2012 (UTC)

ІншіРедагувати

Кінцеві редакції цікавинок на ГоловнуРедагувати

Ця таблиця додана для наочності, як буде виглядати розділ на Головній сторінці:

Опера́ція «Зі́льберфукс» (нім. Unternehmen Silberfuchs, операція «Чорнобурка») — спільна наступальна операція німецьких та фінських військ у Лапландії, на північному фланзі німецько-радянської війни. Тривала з 29 червня до 17 листопада 1941 року. Метою було захоплення Мурманська — стратегічно важливого радянського морського порту.

Операцію «Зільберфукс» планувалося провести у два етапи. На першому етапі в ході операції «Реннтір» німецькі гірські війська, що виділялися для проведення наступальної операції на Мурманськ, з території окупованої Норвегії мали захопити під свій контроль регіон Петсамо з його нікелевими шахтами. На другому етапі німецько-фінські війська за задумом мали завдати одночасно удари з двох напрямків: в операції «Платинфукс» на північному фланзі планувався наступ німецького гірського корпусу «Норвегія» безпосередньо на Мурманськ, а на південному фланзі за задумом операції «Полярфукс» силами німецького 36-го командування особливого призначення у взаємодії з частинами 3-го фінського корпусу планувалось захоплення міста Кандалакша з подальшим виходом на узбережжя Білого моря.

 
 
Цікавинки

Архів пропозицій, що не потрапили до рубрикиРедагувати

Архів див. у розділі Вікіпедія:Проект:Чи ви знаєте/Архів пропозицій, що не потрапили до рубрики

ПосиланняРедагувати